Основним призначенням стабілізатора напруги є: захист електроприладів і електрообладнання побутового і промислового призначення від раптової зміни напруги електромережі; стабільне електроживлення обладнання в умовах тривалої за часом заниженої або завищеної напруги електромережі; контроль напруги на вході і виході.
Стабілізатори напруги
Стабілізатори розрізняють за кількістю фаз (однофазні чи трифазні), за виконанням корпуса (підлогові, навісні чи переносні), за принципом роботи (електромеханічні та електронні).
Електромеханічний стабілізатор – це стабілізатор, який забезпечує плавне регулювання вихідної напруги. Такий стабілізатор ще називають сервопривідним або електродинамічним. Корекція напруги здійснюється за допомогою трансформатора і електродвигуна. Перевага цього стабілізатора – це висока точність вихідної напруги, низька вартість. Такі стабілізатори дозволяють безперервно і плавно регулювати вихідну напругу без спотворення синусоїдальної форми. Недоліки – це постійний шум працюючого електродвигуна, що відслідковує коливання напруги на 2-3 В (яке в наших мережах звичайне явище), зношування механічних частин, низька швидкість регулювання через інерційність двигуна.
Електронний стабілізатор – це пристрій, що працює за принципом ступінчастого регулювання. Підтримка напруги на виході здійснюється за рахунок ступінчастого перемикання обмоток автотрансформатора. Перемикання автоматичне (в межах 20-40 мс), здійснюється за допомогою реле, тиристорів або симісторiв. Перевагою цього типу стабілізаторів є велика швидкодія. З іншої сторони у електронних стабілізаторів низька точність регулювання +/- 8-10% – для більшості приладів це допустиме відхилення, але є ряд приладів, які критичні до таких перепадів. Даний спосіб стабілізації напруги не рекомендується для систем освітлення. Тиристорні або симісторні стабілізатори є надійнішими, завдяки відсутності механічних деталей і механічного зносу, але недоліком цих стабілізаторів є висока ціна.
Основними характеристиками стабілізаторів є:
Потужність стабілізатора. Основний параметр який, як правило, входить в назву. Обов’язково зверніть увагу на те, що більшість виробників вказують повну потужність. Вона складається з активної і реактивної складових. Реактивна потужність не виконує корисної роботи, вона слугує лише для створення магнітних полів в індуктивних приймачах (електродвигуни, люмінесцентні світильники, холодильники, кондиціонери і т.п.), циркулюючи увесь час між джерелом і споживачем. Активна потужність завжди вказується у ватах (Вт), повна – у вольт-амперах (ВА).
Діапазон вхідної робочої напруги. Це напруга мережі, при якій стабілізатор включається і на його виході з’являється напруга. Вкрай важлива характеристика, – якщо напруга у Вашій мережі не попадає в цей діапазон придбаного стабілізатора, від нього не буде абсолютно ніякої користі. Наприклад, якщо у Вас в мережі 130 В, а робочий діапазон стабілізатора починається з 145 В, він просто не ввімкнеться.
Діапазон гарантованої стабілізації. Це значення напруги «на виході» стабілізатора. Вказується у вигляді «220 В ± n% » (наприклад, 220 ± 5% або 220 ± 10 %). Зрівнявши ці параметри з паспортними даними підключеного електроустаткування, можна зробити висновок чи підійде стабілізатор для роботи з Вашими електроприладами.
Час стабілізації напруги. Це час реагування на зміни напруги мережі. Якщо час стабілізації напруги досить тривалий (1,5-2 секунди) щодо часу самої зміни напруги мережі, стабілізатор не встигне впоратися зі своїм завданням і подасть неприпустиму напругу на підключене навантаження. Окремо потрібно звернути увагу на явище миготіння світла через коливання напруги. Справа в тому, що людське око помічає зміну освітленості при різкому коливанні напруги в мережі всього на 1% за час 0.02 сек. Від різких коливань напруги мережі повністю не захищає навіть високоточний стабілізатор, тут треба шукати винуватця миготіння світла.
Більше інформації про наявність та ціну на стабілізатори можна отримати за телефонами:
(067) 354 77 02, (0352) 52 90 87, (0352) 52 90 75 або в магазині “Ампер”.